Відтік трудових мігрантів з України знову прискорився. До кінця року дефіцит робочих рук може загостритися.
Динаміка доходів українців демонструє суперечливі тенденції. З одного боку, середня зарплата в країні в червні вперше в історії перевищила $500. У серпні середня номінальна зарплата сягнула 14 тис. грн. Це на 22,3% більше в порівнянні із серпнем 2020 року. При цьому динаміка реальної зарплати в серпні в порівнянні з липнем була негативною – мінус 2,2%.
З іншого боку, високі темпи зростання зарплати значною мірою пояснюються низькою базою порівняння. Минулого року лічені роботодавці могли дозволити собі підвищення зарплат персоналу, а багато з них утримували її на наявному рівні або й узагалі знижували, як це було у сфері гостинності та розваг.
Крім того, зростання зарплат частково зумовлене інфляцією, що нівелює сам ефект зростання доходів.
«Незважаючи на зростання номінальних доходів, витрати домогосподарств на придбання товарів і послуг, а також на сплату податків зростають більш високими темпами (на 36,1% і 37,8% в II кварталі 2021 р.). Це призводить до подальшого скорочення заощаджень населення (–86 млрд грн у ІІ кварталі 2021 р.), які спрямовуються на компенсацію розриву між наявними доходами й споживчими витратами домогосподарств», – зазначає глава ради НБУ Богдан Данилишин.
У 2021 році на українському ринку праці діяв ефект відкладеного попиту. Компанії, які минулого року через пандемію не набирали персонал, цього року активізували залучення співробітників. Зокрема, кількість пропозицій про роботу на рекрутинговому ресурсі Work.ua зросла у понад два рази – з 53 тис. у вересні 2020-го до 108 тис. у вересні поточного року.
«Цього року баланс знову змістився у бік співробітників, тому поточну ситуацію можна назвати ринком пошукача, тоді як останній рік в Україні намічався крен у бік ринку роботодавця. Компанії знову активно шукають хороших фахівців, кожен з яких може одночасно мати 2-3 пропозиції про роботу. Самі претенденти, після обережного ставлення до зміни роботи у 2020 році, стали більш відкритими до нових пропозицій», – розповідає Андрій Данилюк
Проте така ситуація не є повсюдною: у кожної галузі своя ситуація та способи боротьби за таланти. Серед галузей, які і раніше, і зараз продовжують наймати персонал, – агропромисловий комплекс, банківський сектор та ІТ. Компанії цих галузей цілеспрямовано залучають новий і утримують діючий персонал. Однак, наприклад, фармацевтика, за всієї позірної нинішньої затребуваності, відверто «буксує» з новими наймами.
Осінь – традиційна пора зростання економічної активності, коли збільшуються і зарплати, і кількість вакансій. За словами Андрія Самчишина, операційного директора компанії Sun One, у вересні почав сильно зростати попит на персонал робітничих спеціальностей.
«Очікування щодо зарплат на ринку праці щоосені зазвичай зростають на 10-15%, але цієї осені цифри іноді сягають і 30%. Осінь 2021 року стала особливо складною для роботодавців, оскільки у порівнянні з 2020-м, коли боротьба за персонал велася лише в Україні, у 2021 році значний відтік провокує й відновлення можливостей заробітків за кордоном. А Європа дуже зачекалася наших «синіх комірців», але карантинні заходи поки що стримують той відтік, який може стати непоправним для країни», – пояснює Андрій Самчишин.
Таким чином, для утримання співробітників компанії в галузях, де спостерігається дефіцит кадрів, активно погоджуються на перегляд зарплат. Адже у всіх категорій українських працівників зарплата – критерій №1 у виборі місця роботи. Однак усе одно є дисбаланс між очікуваною й пропонованою зарплатою – пошукачі в середньому хочуть отримувати на 20-30% більше, ніж вони отримують зараз і ніж компанії готові їм пропонувати в нинішніх умовах.
«У 2020 році зарплат збільшувалися у середньому на 5-7%. У поточному році зростання було більш значним, особливо для представників робітничих спеціальностей – до 25%. А для офісних спеціальностей перегляд у середньому становив близько 10%», – стверджує Андрій Данилюк.
Компанії й надалі готові точково підвищувати зарплати ключовим співробітникам, але дедалі частіше це є окремими випадками, тому що далеко не в усіх галузях спостерігається така тенденція. Далеко не всі компанії готові утримувати персонал збільшенням зарплат для всіх категорій співробітників.
З іншого боку, за словами Катерини Окунської, виконавчого директора кадрового порталу grc.ua, на початку нового фінансового сезону цього року не було явного традиційного зростання зарплат.
Вплинули Covid та карантинні обмеження. Згідно з нашими даними, 70% українських роботодавців (і промисловість не виняток) переглянули заробітні плати персоналу. І не завжди перегляд був у бік збільшення. Лише третина компаній збільшила рівень компенсації, і то здебільшого на 5-10%. Шукачі роботи загалом відзначають негативну тенденцію. Так, 29% українських співробітників відзначили зменшення окладів: або через скорочення кількості робочих годин (10%), або взагалі без пояснення причин (19%)», – зазначає Катерина Окунська.
Крім того, за її словами, також не було сплеску кількості вакансій – через пандемію та карантинні обмеження багато співробітників відклали свої плани щодо зміни роботи. Компанії, своєю чергою, обрали шлях оптимізації ресурсів, переводячи співробітників на віддалений формат роботи або скорочуючи робочі години.
Трудова міграція
Динаміка відтоку перебуває приблизно на рівні 2018 року, коли в середньому на рік не поверталися з-за кордону близько 400-500 тис. осіб. Однак розміри міграції ще не зросли до максимуму – рівня 2019 року – через тривалу пандемію та ситуативні обмеження на міжнародні поїздки», – каже Андрій Данилюк.
Унаслідок відтоку трудових мігрантів в Україні загострився дефіцит представників робітничих спеціальностей, які займаються розвантаженням-вантаженням, пакуванням товару, маркуванням, комплектуванням і подібною діяльністю.
«Левову частку українських трудових мігрантів становлять люди, які працюють на некваліфікованій роботі. Більшість українців не знають іноземних мов, тому йдуть працювати некваліфікованими працівниками, щоб якомога швидше почати заробляти», – розповідає Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
Судячи з усього, відтік кадрів з України за кордон триватиме. Уже до кінця поточного року його рівень може сягнути допандемічних значень.
«За минулі півтора року економічний бум в Україні не почався, а отже, не варто сподіватися на зменшення трудової міграції. Дані статистичного відомства Польщі свідчать, що попит на працівників, у тому числі з України, збільшується. Кількість вільних вакансій у Польщі на кінець червня 2021 року сягнула 143 тис., що на 75% більше, ніж на ту саму дату рік тому. Конкуренція за трудових мігрантів посилиться, що може позитивно позначитися на зарплаті та умовах праці», – пояснює Василь Воскобойник.
Згідно з результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), 55% респондентів, які представляють великий і середній бізнес, планують у 2022 році підвищувати зарплату своїм співробітникам на 5-10%, ще 30% – на 10-20%.
Доволі оптимістичними виглядають і плани бізнесу щодо створення нових робочих місць. За оцінками ЄБА, 58% опитаних планують розширювати штат, 36% не очікують жодних змін у штаті. І лише 6% бізнесів будуть змушені вдатися до скорочення персоналу.
У Американської торгової палати в Україні (AmCham) схожі результати опитування: зростання кількості співробітників на кінець поточного року очікують 42% респондентів, а скорочення – 6%. Тоді як півроку тому це співвідношення було 24% до 20%.
Авт. Юрій Григоренко
Джерело: https://gmk.center/ua/posts/hitka-rivnovaga-balans-na-rinku-praci-zmishhuietsya-v-bik-poshukacha